Керівник походу: Комлєва Леся Михайлівна
Заступник керівника походу: Комлєв Георгій Ювеналійович

Звіт подорожі склав: Невар Максим
Учень 8-А класу Ліцею «Голосіївський» №241

МКК МЦДЮТ РОЗГЛЯНУЛА ЗВІТ І ВВАЖАЄ, ЩО ПОХІД  МОЖЕ БУТИ ЗАРАХОВАНИЙ УСІМ УЧАСНИКАМ І КЕРІВНИКАМ, ЯК МАРШРУТ ІІІ СТУПЕНЮ СКЛАДНОСТІ

АНОТАЦІЯ

Даний пішохідний похід по по печерним містам Крима проведений туристським гуртком Будинком дитячої та юнацької творчості Голосіївського р-ну м. Києва і відповідає пішохідному походу ІІ ступеню складності. Туристська група складалася в основному із учнів ліцею «Голосіївський»№241 та ЗНЗ № № 85.

Похід проходив по Кримським горам, Кримські гори тягнуться з заходу на схід на 180 км від миса Ай в околицях Балаклави на заході до Феодосії на сході. Тут виділяються три пасма: Головне з висотами 1 200-1 500 м, Внутрішнє з висотами до 550—750 м (найвища веришна — г. Агармиш, 750м) і Зовнішнє з висотами 250—350 м. Головне пасмо — найвище в Кримських горах. Воно представляє собою ланцюг пласких безлісих масивів, які називають яйлами. На Бабуган-яйлі знаходиться найвища точка Кримських гір — гора Роман-Кош(1545 м). Прибережні схили Головного пасма закінчуються Південним берегом Крима.

«Печерні міста» Криму – умовна назва вирубаних у скелях печерних комплексів Криму з приміщеннями культового, господарського або житлового призначення, які поєднуються з численними наземними спорудами (житлові будинки, громадські будівлі, оборонні укріплення). Ці фортеці, міста та монастирі розташовані у недоступних гірських місцях з прямовисними обривами над гірськими долинами річок Альми, Качі, Бодрака і Бельбека.

Стародавня, що йде від кіммерійців і таврів, традиція будування печерних поселень та укріплень у гірських масивах Кримських гір завдячує своїм виникненням перш за все природно-кліматичним та геологічним умовам, які забезпечували можливості вигідного розташування підземних об’єктів і відносно легкого проведення виробок у стійких породах.

Середньовічні печерні міста були збудовані в V-X ст. на столових (плоских) масивах Внутрішньої гряди Кримських гір. Назва «печерні міста» – умовна, оскільки їх забудова складалася з житлових наземних споруд і численних висічених у скелях приміщень оборонного, господарчого, поховального й культового характеру.

Похід проводився в рамках Програми « Оборонні й храмові споруди України », яка розрахована на 10 років ( 2005-2014 р. р. ) і передбачає щорічні літні комплексні туристсько-краєзнавчі експедиції й походи по Україні.

Гуртківці вже кілька місяців працюють по реалізації даної Програми:

2010 рік – Бакотський печерний монастир, с.Монастирок, печера Вертеба

Під час цих подорожей гуртківці на практиці закріплюють набуті знання та навички краєзнавчих досліджень, розширюють і поглиблюють знання з біології, географії, екології, етнографії, історії, релігії, храмової, фортифікаційної та сакральної архітектури тощо.
Подібні походи та експедиції фізично загартовують дітей, дають їм можливість розширити свій світогляд, виховують працелюбність, толерантність, формують національну самосвідомість, любов до рідної землі, свого народу, його культури.

Ділянка маршруту по печерним містам Криму складає 48 кілометрів.

ДОВІДКОВІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОХІД

  • Вид туризму – пішохідний.
  • Категорія складності – ІІ ступінь складності.
  • Строки проведення – 4 квітня -12 квітня 2010 року.
  • Район подорожі – Бахчисарайський р-н – Севастопольський р-н
  • Маршрут подорожі — м.Бахчісара — Чуфут-Кале – Тепе-Кермен – т/с Скарабей – Качі-Кальйон – Алімова Балка – Зміїна Балка – Мале Садове –м.Севастополь.
  • Тривалість подорожі – 7 днів.
  • Довжина пішохідної частини – 48 км.
  • Кількість ходових днів – 5 днів.
  • Кількість днів відпочинку – 2 день.
  • Кількість учасників ( разом із керівниками ) –

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОХОДУ

В поході приймали участь гуртківці Будинку дитячої та юнацької творчості Голосіївського р-ну м. Києва ( 13 учнів Київського ліцею «Голосіївський» №241 та 7 учнів з СШ № 85 ).

При виборі району подорожі ми намагалися познайомитися з місцями, пов’язаними з діяльністю видатного друкаря і книговидавця Івана Федорова та видатного українського політичного і культурного діяча, князя Костянтина Острозького. У період підготовки до походу була вивчена література про район подорожі ( див. список літератури ). Були використані картографічні матеріали – топографічні карти масштабу 1: 1 500 000 «Україна» та 1:50 000 «Південно-Західний Крим».

На основі вивчених матеріалів був складений маршрут і план-графік походу, розроблені запасні маршрути на випадок виникнення екстремальних ситуацій. Було враховано те, що у більшості сіл на маршруті відсутні медичні установи. Була підібрана відповідна аптечка (враховувалося те, що у цій місцевості і в цей період багато квітучих рослин).

Маршрут походу побудований так, що туристи-краєзнавці безпосередньо доторкаються до історії нашої країни, до її історичних цінностей, до унікальної місцевості, що має назву печерні міста Криму.

АВАРІЙНІ ВИХОДИ З МАРШРУТУ

Маршрут походу проходив по Бахчісарайському району. Майже усі населенні пункти на маршруті з’єднанні з районними центрами автобусним сполученням. При аварійній ситуації завжди можна протягом 2-3 годин вийти до населеного пункту.

ТЕХНІЧНИЙ ОПИС МАРШРУТУ


5 квітня, перший день подорожі
Маршрут: м. Бахчісарай – т/с Успенський печерний монастир
Пройдено: 3 км
Ходовий час: 3,5 год ( + 1 екскурсійна година в Ханському палаці)
Зупинка на ночівлю: 17-30
Метеоумови: сонячно, t повітря + 150С (вранці) —- + 180С (вдень).
Поїздом № 28 «Київ — Севастополь» прибули на станцію Бахчісарай о 11:45.На автостанції в Бахчисарай ми сіли на маршрутний автобус до Ханського палацу. Вартість квитка – 2 грн. з людини.
Після годинної екскурсії по Ханському палацу, група рушила вулицями міста до Успенського монастиря, по ґрунтовій стежці пройшли по Йософотовій долині 1,5 км і дійшовши до струмка повернули вправо і пішли пара Піднялись до місця ночівлі по крутому схилу відшукали галявину для табору – і розпочали бівачні роботи. (див. фото № 1 ).

6 квітня , другий день подорожі.
Маршрут: екскурсійний день Йософатова долина – Успенський монастир – печерне місто Чуфут-Кале.
Пройдено: 10 км
Ходовий час: 5 год ( + 2,5 екскурсійна година в Чуфут-Кале, Успенський монастир)
Зупинка на ночівлю: 1730
Метеоумови: зранку сонячно, t повітря + 100С (в 700) —- + 14,80С
Увечері похолодало до + 80С.
В 9:00 вийшли на екскурсію в Успенському монастирі нам провели екскурсію, розповіли про історію його створення . Ставлення до нас, туристів із Києва, дуже добре. Взагалі потрібно відзначити, що по всьому маршруту до нас було доброзичливе відношення як від місцевого населення, так і від державних та релігійних діячів.Пройшли з екскурсоводом по печерному місту Чуфу- Кале (дод.фото)
Вечері стало похмуро.

7 квітня , третій день подорожі.
Маршрут: Успенський монастир – Тепе-Кермен – т/с Скарабей
Пройдено: 8 км
Ходовий час: 3 год ( + 1 екскурсійна година в печерному місті Тепе-Кермен.
Зупинка на ночівлю: 1630
Метеоумови: зранку похмуро, t повітря + 100С (в 700) —- + 14,80С
Увечері прохолодно до + 80С.
Вийшли в 900.Далі ми будемо тримати шлях на південний схід по гарній дорозі ми йдемо по плато і змінювати висоту будемо повільно. Від східних воріт головне не пропустити поворот на Тепе- Кермен, поворот відмічений стрілкою з камінців, невеличкий спуск і ми в сосновому лісі і неподалік ми вже помічаємо наше довгоочікуване скельне місто Тепе-Кермен але це хибна уява так як тільки через 40 хвилин ми підійшли до неприступної фортеці Тепе-Кермен. Стежка на Тепе-Кермен не велика але досить крута, рюкзаки краще лишити на галявині під горою. Ще трохи зусиль і ось незабутня мить, коли трошки мокрий, запихавший стоїш на краю кручі і вдихаєш всією груддю чисте гірське повітря і здається що вся суєта міста лишилась там внизу, всі дрібні проблеми лишились там, а тут другий вимір, другий Світ, інше життя! Після передишки почнемо огляд печер і звичайно послухаємо коротку екскурсію, про місце де знаходимося. Т/с Скарабей поруч з Тепе-Кермен.

8 квітня , четвертий день подорожі.
Маршрут: т/с Скарабей — печерне місто Качі-Кальон — Алімова балка
Пройдено: 10 км
Ходовий час: 4 год ( + 1 екскурсійна година в печерному місті Качі-Кальон.
Зупинка на ночівлю: 1730
Метеоумови: зранку похмуро, t повітря + 80С (в 700) —- + 12,80С
Увечері прохолодно до + 40С.
Вийшли в 8:30.Піщана маркерована дорога веде нас вниз праворуч біля військової частини та села Машино. Маркер дуже швидко зникає, на нашому шляху зустрічаються кілька розвилок треба триматись праворуч, дорога вийшла з лісу і пішла огинаючи Тепе зі сходу. Через 30 хвилин ходу від початку спуску , справа в кілометрі з’являється вишка військової частини, наша дорога починає забирати вліво в обхід. Ідемо далі, через 15 хвилин виходимо на дорогу повз сел. Машино. Виходимо в долину річки Качі, з півночі нависає скельний масив Киз-Кермен. Магазин в селі ми знайшли майже біля останніх хат, знайшли обладнане джерело на обочині дороги за адресою вул. Островского, 35. Так вздовж дороги ми йшли 1,5 години, паралельно з нами тече річка Кача, ми навіть скупалислися. Дійшовши до Качі –Кальона ми повернули з дороги ліворуч в грушевий сад і повз приватні садиби піднялись 10 хвилин вздовж струмка Качнедже на місце ночівлі . Ночували в Алімовій балці.Залишили рюкзаки і пішли на огляд печерного міста Качі –Кальон.

9 квітня , п’ятий день подорожі.
Маршрут: Алімова балка –Зміїна балка – Мале Садове
Пройдено: 12 км
Ходовий час: 5 год.
Зупинка на ночівлю: 1730
Метеоумови: зранку похмуро, t повітря + 80С (в 700) —- + 110С
Увечері похолодало до + 30С.
Вихід групи 8:30.Починаємо рухатись по гарній маркірованій стежці, дорога іде під гору паралельно з струмком Качнедже, через 40 хвилин ми дійшли до джерела і там зробили привал, набрали у фляги води, бо у лісі джерел немає. Через 3,5 км після привалу підходимо до майданчика з підготовленими до вивозу деревами. Після майданчика основна дорога починає міняти напрямок руху і поступово набирає висоту. Ще через 1,5 км група вийшла на вищу точку цієї місцевості – 504 метра над рівнем моря. Дорога захаращена деревами, що впали, поросла травою, ями повні води. Видно, що цієї дорогою давно ніхто не їздить і не ходить. Ще через 1 км лісова запущена дорога виводить групу на зарослу галявину і зникає. Довкола все заросло хащами . Довелося зупинитися і витратити 20 хвилин, щоб знайти продовження дороги на протилежному боці галявини. Після галявини дорога стрімко йде на підвищення і невдовзі ( через 2 км) виводить групу до гори Кубишки. По гарній ґрунтовій дорозі через сади ми повз Зміїну балку виходимо в Мале Садове, де на території заповідника нам дозволили поставити наметове містечко. Тяжкий день, іноді моросив дощ, дуже стомилися..

10 квітня , шостий день подорожі.
Маршрут: Мале Садове – екскурсійний день Сюренська фортеця, монастир Челтер Коба.
Пройдено: 8 км
Ходовий час: 4 год.
Зупинка на ночівлю: 20:00
Метеоумови: зранку похмуро, t повітря + 80С (в 700) —- + 110С
Увечері похолодало до + 30С
Вихід 10:00.Біля с.Мале СадовеУ мальовничої Бельбекській долині — кілька цікавих пам’ятників древньої і середньовічної історії Криму. Над Малим Садовим піднімаються три скелястих миси, схили яких покриті зеленню дерев і чагарників. На східному мисі Лантух-Бурун, що панує над селом, і розташована Сюйренська фортеця. До її воріт у стародавності йшла в обхід мису з заходу колісна дорога. Пішоходи могли піднятися на плато по стежинах: одна вела зі східної, інша — із західної сторони мису. Ця стежка підводила і до джерела у верхів’ях балки. Однак краще йти по дорозі; можна оглянути залишки невеликого печерного монастиря Челтер-Коба (челтер — ґрати, коба — печера), що виник, як припускають, не пізніше IX століття. Він знаходився в західній частині балки у підніжжя середнього мису Ай-Тодор. Від монастиря продовжуйте шлях по ущелині, у верхів’я згорніть вліво і незабаром побачите Сюйренську фортецю. Оборонна стіна з круглою вежею побудована приблизно в VIII столітті. Зі східної сторони вежі знаходилися ворота, арка яких нині зруйнована, із західної — хвіртка. І в стіні, і в нижній частині вежі — бійниці для обстрілу підступів до воріт і хвіртки. Видимо, у більш пізніши час на другому поверсі вежі улаштували церкву. Вона розписана фресками, фрагменти їх збереглися. По кам’яним сходам можна піднятися на вежу. Сюйренська фортеця, як і монастир Челтер-Коба, зруйнована монголо-татарами в 1299 році.

11 квітня , сьомий день подорожі.
Маршрут: Мале Садове – м. Севастополь
Пройдено: 2 км
Ходовий час: 40 хвилин
Метеоумови: зранку похмуро, t повітря + 100С (в 700) —- + 150С
Приїзд до м. Севастополя
Відвідали залишки древнього міста Херсонеса, відомого з V в. до н.еЗдійснили екскурсію центром Севастополя — високі пагорби в оточенні трьох чудово забудованих вулиць і трьох площ це просто безперервна експозиція. Усюди пам’ятники й екзотична зелень. Особливо гарний Приморський бульвар зі знаменитим Пам’ятником затопленим кораблям і Графській пристані.

 

КРАЄЗНАВЧА РОБОТА

Туристи-краєзнавці зробити короткий опис історичних об’єктів — пам’яток оборонного будівництва; визначити їх стан; визначити можливість проведення подальших туристських походів по запропонованому маршруту.

ПІДСУМКИ, ВИСНОВКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ

Похід відповідає ІІ ст. складності. Похід по печерним містам Криму був проведений як заключний етап учбового процесу ( похід-залік ) туристсько-краєзнавчим гуртком Будинку дитячої творчості Голосіївського р-ну м.Києва.

Поставлена мета повністю виконана: група виконала нормативи походу ІІ ст. складності; зібрані краєзнавчі матеріали.

Маршрут не має складних технічних перешкод і може бути запропонований для краєзнавців різного віку. У місцевих заказниках зупинятися на ночівлю не можна, а проходити їх дозволяється. Кожного дня туристи знайомилися з яким-небудь краєзнавчим об’єктом.

Орієнтування на маршруті не викликало проблем, якість використаного картографічного матеріалу добра. Використовувалися карти Державного підприємства ,,Киевская военно-картографическая фабрика”

У багатьох населених пунктах є продуктові магазини ( асортимент – не широкий ), поштові відділення, аптеки. В Межиріцькому монастирі із задоволенням проведуть екскурсію, хоч Троїцька церква знаходиться на реставрації. Радимо оглянути Піч обігрівальницю ХVІІ ст..

У більшості населених пунктів описуваного маршруту гарний мобільний зв’язок операторів КИЇВСТАРу та UMS. Зв’язок має достатню для розмов потужність сигналу.

Усі населені пункти мають автобусне сполучення з районними центрами.

Даний похід став для учасників чудовим підсумком занять у гуртку, стимулюючим фактором для подальшого навчання. Гуртківці мали можливість безпосередньо доторкнутися до славних сторінок історії нашої держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Івченко А.С.Вся Україна. – К.: ДНВП ,,Картографія”, 2005.
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Рівненська область. К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
  3. Король В.Ю., Юрченко С.П.. Пам’ятки археології та історії України. Навчально-методичний посібник. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2004.
  4. Мацюк О.Я., Замки і фортеці Західної України. Історичні мандрівки. Львів: Центр Європи, 2005.
  5. Основні тематичні напрямки туристсько-екскурсійних маршрутів України. Державна туристична адміністрація України. Київ, 2003.
  6. 500 чарівних куточків України, які варто відвідати / Укл. Лагунова Т.І., Кашуба Ю.В. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»,2007.
  7. Герцен А.Г., О.А.Махнева-Чернец. Печерні міста Крима.– Севастополь, 2006
  8. Білецький В. , Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні