Державний дендрологічний парк «Тростянець«— видатна пам’ятка садово-паркової архітектури середини XIX століття, яка створена завдяки зусиллям і коштам відомого на теренах Російської імперії Івана Михайловича Скоропадського.
Нині дендропарк — 
національне надбання України. Струмок Тростянець, було використано для створення системи ставків.
Зараз тут проглядається і профіль Альп, і Швейцарські ущелини та сонячні галявини, і багатовікові дерева-велетні, які вдивляються у глибочінь ставків. Завдяки вдалому поєднанню води, зелених насаджень, архітектурних форм, створеному гористому рельєфу, парк постає гармонійним, цілісним та незвичайно привабливим будь-якої пори року. Спокійна гладь ставків заспокоює, примирює, надихає. Легкі дерев’яні містки, перекинуті через ставки, дозволяють і сьогодні милуватись неповторним прибережним ландшафтом із плакучих верб, білокорих беріз, темно-зелених ялин, що древніми силуетами віддзеркалюються у воді.
І ось іще одна дворянська садиба гостинно відкриває свої в’їзні ворота. Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» створено в 1981 році на основі палацового ансамблю і парку дворянської садиби, яка була заснована в 1770-х роках і яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі.
Після вступу 1824 року у володіння Качанівкою поміщиків-меценатів Тарновських, починається найбільш цікавий період, що продовжувався більше 70-ти років і приніс славу цьому чарівному куточку малоросійського краю як своєрідному культурно-мистецькому осередку, який приваблював кращих представників творчої інтелігенції. В Качанівському альбомі для гостей залишили ав
тографи М. Гоголь, П. Куліш, М. Костомаров, М. Максимович, Г.Барвінок, художники Л. Жемчужніков, О. Волосков, А. Горонович, В. Рєзанов, М. Врубель, М. Бодаревський, брати В. і К. Маковські, відомі історики Д. Яворницький, О. Лазаревський, М. Маркевич, Г. Житецький, багато інших славетних митців, вчених, громадських і культурних діячів. Всього ж в альбомі більше 600 автографів.
Літом 1838 року в Качанівці плідно працював над оперою «Руслан і Людмила» Михайло Глинка. Тут він писав пісні, романси, кантати. Після від’їзду Глинки в садибі назавжди утвердився культ композитора. І зараз на пагорбі, біля Майорського ставу, стоїть струнка, білокам’яна альтанка, названа його іменем. Знаменно, що Тарас Шевченко у травні 1843 року, під час своєї першої подорожі по Вкраїні, їхав з Петербурга прямим призначенням у Качанівку, куди перед тим переслав свою кращу картину «Катерина». Останній візит Великого Кобзаря в Качанівку датовано 21 серпня 1859 року, коли він залишив в альбомі автографів запис: «І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла…». В садибному парку збереглась галявина, де під віковим дубом поет спілкувався з місцевими селянами і кріпосними музикантами.
ДОДАТКОВО
Ви хочете опинитися в чудовому парку з підвісними місточками, з сонячними галявинами, мармуровими статуями, затіненими стежками які ведуть до білосніжного палацу з парадними сходами, з великим холом, бальним залом з колонами і ліпним декором — це родовий маєток Галаганів в Сокиринцях, який в ХІХ ст. став одним з культурних центрів України. Гостями сім”ї Галаганів були Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш, Павло Чубинський і Лев Жемчужніков. А ще тут грав самий відомий український кобзарь Остап Вересай, викупленний Григорієм Галаганом з кріпацтва.
Палац Галаганів Готичний міст Пам’ятник Остапу Вересаю
ВАРТІСТЬ ЕКСКУРСІЇ:
- при групі 28+2 – 295 грн.
- при групі 46+3 – 295 грн.
У вартість враховані: транспортне обслуговування (комфортабельний автобус), дозвіл ДАІ, послуги екскурсоводів, страхування життя.
У вартість не враховані: вхідні квитки, харчування.